2. Організаційні та методичні засади оцінки майна під час приватизації

Оцінка вартості майна (крім об’єктів незавершеного будівництва, майна  радгоспів,  інших  державних   сільськогосподарських підпри- ємств та підприємств рибного господарства,  холдингових  компаній) під час приватизації (корпоратизації) з метою визначення вартості внесків учасників  господарських товариств  до статутних  фондів з державною (комунальною) часткою передбачає такі етапи:

1) утворення державним  органом приватизації (органом, уповно- важеним  управляти державним  майном)  інвентаризаційної комісії в складі працівників підприємства;


 

2) визначення цими органами дати оцінки розміру статутного фонду ВАТ;

3) проведення  інвентаризаційною комісією попередньої  інвента- ризації необоротних  активів та затвердження її результатів  у термін, що не перевищує  15 календарних днів від встановленої дати попере- дньої інвентаризації, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до ви- значеної дати оцінки;

4) складання та затвердження державним  органом  приватизації (органом,  уповноваженим управляти державним  майном)  основно- го переліку  необоротних  активів,  що підлягають  незалежній оцінці, в 5-денний  термін від дати надання  інвентаризаційною комісією ре- зультатів  їх попередньої інвентаризації;

5)  уточнення   інвентаризаційною комісією  в  20-денний   термін після визначеної  дати оцінки результатів  попередньої  інвентаризації необоротних  активів на дату оцінки, проведення  повної інвентариза- ції інших активів та зобов’язань;

6) проведення  експертом незалежної  оцінки необоротних активів згідно з основним та додатковим переліком й подання в термін, що не перевищує  35 календарних днів від дати оцінки;

7) проведення  державним  органом приватизації рецензування матеріалів  незалежної  оцінки  необоротних  активів  та надання  екс- перту висновків  рецензування в 10-денний  термін від дати надхо- дження цих матеріалів;

8) надання  державним  органом  приватизації до комісії з прива- тизації  (корпоратизації) матеріалів  незалежної  оцінки  необоротних активів  та акта приймання-передачі робіт для затвердження висно- вків експерта;

9) складання підприємством у 5-денний термін з дати отримання затверджених матеріалів  незалежної  оцінки передавального балансу на дату оцінки за наслідками  інвентаризації та відповідно до резуль- татів незалежної  оцінки необоротних  активів і подання  його разом з висновками аудиторської  перевірки  та іншими  матеріалами,  що ви- магаються  для проведення  оцінки,  комісії  з приватизації (корпора- тизації);

10) складання комісією з приватизації (корпоратизації) та за- твердження державним  органом приватизації (органом,  уповнова- женим  управляти державним  майном)  акта  оцінки  вартості  майна


 

підприємства згідно з Методикою у термін, що не перевищує 2 місяці від визначеної  дати оцінки.

Статутний фонд ВАТ, що створюється в процесі приватизації (кор- поратизації), визначається шляхом застосування процедур стандарти- зованої оцінки цілісного майнового комплексу підприємства. Стан- дартизована оцінка цілісного майнового комплексу  для визначення статутного  фонду  ВАТ, що створюється на базі майна державних  та орендних  підприємств,  проводиться на підставі  результатів  інвента- ризації майна підприємства,  даних передавального балансу підприєм- ства, складеного  на дату оцінки, у якому відображаються результати проведення  переоцінки  активів на засадах незалежної  оцінки.

До переліку  майна, що включається в сукупну  вартість  цілісного майнового  комплексу,  включаються:  необоротні  активи  (основні  засо- би, нематеріальні  активи, незавершене  будівництво,  довгострокові  фі- нансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстроче- ні податкові активи, інші необоротні активи);  оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська  заборгованість за розрахунками та інша поточна  дебітор- ська заборгованість,  поточні фінансові  інвестиції,  грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи); витрати майбутніх періодів.

З метою визначення чистої вартості  цілісного  майнового  комп- лексу  сукупна  вартість  цілісного  майнового  комплексу  зменшуєть- ся на: забезпечення наступних  витрат і платежів; довгострокових зобов’язань; поточних зобов’язань. Таким чином, чиста вартість ці- лісного майнового  комплексу  підприємства (ЦМК) визначається за формулою:

 

 

ЦМК = (А


 

+ А  + В ) — (З + З


 

+ З ),

 

н          о          м


в          д          п

 

н

 

 

А

 

де  А


— вартість необоротних  активів;

 

о

 

— вартість оборотних активів;

В  — вартість витрат майбутніх періодів;

м

в

 

З  — вартість забезпечень наступних  витрат і платежів;

З

 

 

д

 

— вартість довгострокових зобов’язань;

п

 

З  — вартість поточних зобов’язань.

У процесі визначення розміру статутного  фонду ВАТ чиста вар- тість цілісного майнового комплексу коригується на вартість держав- ного житлового  фонду, об’єктів, що не підлягають приватизації, май-


 

на, для якого встановлено особливий  режим приватизації, а також на додаткову вартість майна, яка отримана в результаті застосування заходів фінансової  реструктуризації.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна дер-

 

жавного підприємства (С


), визначається за формулою:

 

фд

С

 

 

нп

 

 

О

 

 

фд

 

 

ор

 

= ЦМК — ЖФ — О


 

р

 

+ З ,

 

 

де   ЖФ — вартість державного житлового  фонду;

О

 

 

нп

 

— вартість об’єктів, що не підлягають приватизації;

О

 

 

ор

 

— вартість  об’єктів, щодо яких  законодавством встановлено

особливий  режим приватизації;

З

 

 

р

 

— додаткова  вартість  державного  майна,  яка  отримана  в ре-

зультаті  застосування заходів фінансової  реструктуризації. У разі від’ємного значення  показника він вираховується з чистої  вартості цілісного майнового комплексу.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі державно-

 

го майна та майна орендаря  (С


), визначається як сума державної

 

фор

частки статутного фонду ВАТ та частки орендаря в статутному фонді

за формулою:

С         = Ч  + Ч  ,

 

фор


д          ор

 

Ч

 

 

д

 

де  Ч


— державна частка статутного фонду ВАТ;

 

ор

 

— частка орендаря в статутному фонді ВАТ.

Hа підставі зазначеного розрахунку  в акті оцінки фіксується роз- мір статутного  фонду ВАТ, а також розмір часток, що належать  дер- жаві та орендарю. У разі від’ємного значення частки орендаря розмір статутного  фонду вважається таким, що повністю належить  державі й дорівнює вартості державної частки. Результати оцінки розміру статутного фонду ВАТ, що створюється на базі державного  майна та майна орендаря,  фіксуються  в акті оцінки  вартості майна підприєм- ства під час приватизації (корпоратизації). Акт оцінки складається та підписується комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується керівником  державного  органу приватизації (ке- рівником  органу, уповноваженого управляти державним  майном)  у термін, що не перевищує  2 місяці від визначеної  дати оцінки.

Передавальний баланс підприємства складається за результата- ми проведення  незалежної  оцінки  активів  підприємства на підставі


 

отриманої скоригованої балансової вартості необоротних активів. Незалежна оцінка активів підприємства передбачає оцінку необорот- них активів підприємства,  що вносяться  до статутного фонду ВАТ.

Проведенню незалежної оцінки необоротних активів передує складання їх основного й додаткового переліків за результатами проведення  попередньої  інвентаризації необоротних  активів та повної інвентаризації майна підприємства.  У переліках  окремо ви- діляється майно, що не підлягає  приватизації, об’єкти державного житлового фонду, об’єкти, для яких законодавством встановлено особливий режим приватизації. Переоцінці за результатами не- залежної оцінки не підлягають об’єкти, що вилучаються зі складу цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпорати- зації). Переоцінюються шляхом проведення незалежної оцінки необоротних  активів, що є власністю держави та орендаря. Немате- ріальні  активи,  які не відображені  в бухгалтерському обліку, іден- тифікуються та оцінюються  експертом  у процесі проведення  неза- лежної оцінки.