3.2.9.4. Ультразвук та його нормування

Ультразвук  має  частоту  коливань  більше 20  000 Гц.  Він  швидко  зга- сає,  а  його  механічна  енергія  трансформується  в  теплову.  Ультразвук малої інтенсивності сприяє нагріванню тіла людини і широко використо- вується медициною. Дещо більша його інтенсивність може призвести до парезів і паралічів, а велика інтенсивність — спричинити смерть.


 

Дія   звуків   низькочастотних  ультразвукових  установок   (1,0х104–

1,0х105 Гц)  призводить  до  змін  функцій  центральної  нервової  системи, серцево-судинної й ендокринної систем, слухового і вестибулярного ана- лізаторів. В операторів на ультразвукових установках спостерігається ас- тенія, судинна гіпотонія, знижена електрична активність серця, мозку та скелетних м’язів.

Високочастотний ультразвук (1,0х105–1,0х109 Гц), не пошкоджуючи барабанної  перетинки  і  середнього  вуха,  руйнує  кортієв  орган,  глибокі структури  органів  і  тканин  людини,  викликає  порушення  капілярного кровотоку, знижує відчуття болю.

Професійні  захворювання  зареєстровані  лише  при  контактній  пе- редачі  ультразвуку  на  руки —  вегетосенсорна  і  сенсомоторна  поліневро- патія  рук.  При  цьому  небезпечна  дія  ультразвуку  полягає  в  тому,  що  на руки  і  тіло  працівника,  при  дотику  до  рідких  і  твердих  середовищ  діють коливання високої інтенсивності, створені в цих середовищах при роботі ультразвукових  машин.  Така  дія  викликає  нагрівання  тіла  і  призводить до змін у тканинах організму людини.

Допустимі величини повітряного ультразвуку не повинні перевищу- вати за звуковим тиском в 1/3 октавних смугах з середньогеометричними частотами від 12500 до 100000 Гц відповідно від 80 до 110 дБ.

Для контактного ультразвуку параметром, що нормується, є віброш- видкість або інтенсивність. Допустимі величинами параметрів ультразву- ку  в  зонах,  призначених  для  контакту  рук  оператора  з  органами  прила- дів  та  устаткування  при 8-годинному  робочому  дні  є  за  віброшвидкістю (1,6 *10–2м/с) — 110 дБ, а за інтенсивністю — 0,1 Вт/см2.

Для  захисту  від  ультразвуку,  який  передається  через  повітря,  вико- ристовують захисні екрани, звукоізольовані кабіни, звукоізоляційні кожу- хи. А для виключення впливу контактного ультразвуку роботи з коливни- ми рідинами середовища необхідно проводити при виключеному джерелі ультразвуку. В іншому випадку використовують спеціальні інструменти, що мають ручки з еластичним покриттям, яке поглинає ультразвук. Для індивідуального  захисту   від  повітряного  ультразвуку  використовують протишумні  навушники,  а  від  контактного  двошарові  рукавички  із  зо- внішнім еластичним, наприклад, гумовим шаром.