3.2.7. Випромінювання оптичного діапазону, нормування, засоби  захисту 3.2.7.1.Інфрачервоне випромінювання

Інфрачервоне випромінювання  (ІЧВ) —   частина  електромагніт- ного спектра  з довжиною хвилі 760 нм — 560 мкм, енергія  якого при  по- глинанні викликає у речовині тепловий ефект.  Джерела  випромінювання поділяються  на  природні  і  штучні.  До природних  джерел  ІЧВ належить природна  інфрачервона  радіація  сонця.  Штучними  джерелами  цього  ви- промінювання є будь-які поверхні, температура яких вища за температу- ру поверхні, яка підлягає опромінюванню.

Ефект  дії  інфрачервоного  випромінювання  залежить  від  довжини хвилі, яка зумовлює глибину проникнення. У зв’язку з цим ІЧВ поділя- ється на три групи(згідно класифікації Міжнародної комісії з освітлен- ня): А, В і С. Група А — короткохвильове, а групи В і С — довгохвильо- ве. Найбільш активним є короткохвильове ІЧВ (760–1400 нм), оскільки володіє  найбільшою   енергією  фотонів,  здатних  глибоко  проникати  в тканини  організму  й  інтенсивно  поглинатись  водою,  що  знаходиться  в тканинах.

Спектр ІЧВ (довгохвильові, короткохвильові) в основному залежить від температури джерела випромінювання: при температурі до 100оС ви- промінюються довгохвильові промені, а при температурі більше 100оС — короткохвильові.

Вплив   ІЧВ на  людину   може   бути   загальним   і  локальним.  Його 

дія   зводиться  до  нагрівання  шкіри,   очей,   до  порушення  діяльності 


 

ЦНС, серцево-судинної  системи,  органів  травлення.  Коли  інтенсивність теплового  опромінення  перевищує  допустиму  величину,  виникають  те- плові  опіки  різного  ступеня,  перегрівання  всього  організму,  тепловий  та сонячний  удари.  Інтенсивність  інфрачервоного  випромінювання  вимі- рюється актинометрами, а спектральна інтенсивність випромінювання — інфрачервоними  спектрографами  типу  ИКС-10,  ИКС-12,  ИКС-14 та  ра- діометром — РАТ-2П.

Нормальними   умовами,    що   відповідають    санітарно-гігієнічним нормам,  вважають  такі,  за  яких  інтенсивність  опромінення  працівників інфрачервоними  променями  не  перевищує: 35 Вт/м2 при  опромінюван- ні 50%  і  більше  поверхні  тіла, 70 Вт/м2 при  опроміненні  від 25 до 50% поверхні тіла і до 140 Вт/м2 при випромінюванні від нагрітих поверхонь з  використанням 3ІЗ. Концентрований  пучок  енергії  не  повинен  переви- щувати 1 Дж/см2/хв.

Допустима тривалість безперервного опромінення ІЧ променями на- ведена у табл. 8.

Таблиця 8

Допустима тривалість безперервного опромінення ІЧ променями та регламентованих перерв протягом години

 

Інтенсивність ІЧ- опромінення, Вт/м2

Тривалість періодів безперервного опро- мінення, хв.

 

Тривалість 

перерв, хв.

Сумарне опромінен- ня протягом зміни, 

%

350

20,0

8

до 50

700

15,0

10

до 45

1050

12,0

12

до 40

1400

9,0

13

до 30

1750

7,0

14

до 25

2100

5,0

15

до 15

2450

3,5

17

до 15

 

До основних заходів та засобів зниження небезпечної та шкідливої дії ІЧ-випромінювання належать:

   удосконалення технологічних процесів та устаткування;

   раціональне  розташування  устаткування,  що  є  джерелом  інфра-

червоного випромінювання;

   автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами;

   застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів, ко-

зирків, кабін, тощо;


   раціональний режим праці та відпочинку;

   використання засобів індивідуального захисту.