РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ 3.1. Фізіологічні основи праці 3.1.1. Характеристика основних форм діяльності людини

Праця відзначається значною різноманітністю. За характером роботи її можна поділити на три основні види: фізична праця, механізовані фор- ми фізичної праці і розумова праця (рис. 5).

Рис. 5. Основні форми діяльності людини

Доля  фізичної  і  психічної  складових  у  різних  видах  трудової  діяль- ності  неоднакова:  під  час  фізичної  праці  переважає  м’язова  діяльність,  а під час розумової — психічна. Але жоден з видів діяльності не відбуваєть- ся без її регулювання центральною нервовою системою.

Під фізичною працею розуміють виконання людиною енергетичних функцій у виробничій системі. Ця праця вимагає значної м’язової актив- ності.  За характером  роботи  м’язів  фізична  робота  поділяється  на  дина- мічну  і  статичну.  Динамічна  робота  здійснюється  при  переміщенні  тіла 


 

людини, її рук, ніг, пальців у просторі, статична — при утриманні ванта- жу, при виконанні роботи стоячи або сидячи.

Особливістю  статичної  роботи  є  її  виражена  втомлювальна  дія,  що зумовлена довготривалим скороченням і напруженням м’язів, безперерв- ним збудженням нервових центрів, в той час як динамічна робота харак- теризується  ритмічним  скорочення  м’язів,  що  сприяє  повноцінному  їх кровопостачанню  і  газообміну,  почерговим   збудженням  і  гальмування нервових центрів, що регулюють діяльність м’язів, що, у свою чергу, при- зводить до меншої втомленості.

Динамічну фізичну роботу, за якої задіяні більше 2/3 м’язів людини, прийнято називати загальною, при участі в роботі від 2/3 до 1/3 м’язів (ту- луба або рук чи ніг) — регіональною, при участі в роботі менше 1/3 м’язів (наприклад, набір тексту на комп’ютері) — локальною.

Фізичні навантаження стимулюють роботу серцево-судинної та ди- хальної  систем.  При  цьому  відбувається  витрата  енергії.  За величиною загальних  енерговитрат  організму  фізичні  роботи  поділяються  на  легкі (до 150 Ккал/година),  середньої важкості (від 151 до 250 Ккал/година) та  важкі  (понад 250  Ккал/година).  В  свою  чергу  легка  робота  поділя- ється на І-а — 90–120 Ккал/година і І-б — 121–150 Ккал/година, а робо- та  середньої  важкості —  на  ІІ-а — 151–200 Ккал/година  та  ІІ-б — 200–

250 Ккал/година(ДСН 3.3.6.042–99). Категорії і характер робіт наведені 

у табл. 2.

 

 

Категорії робіт

 

Характеристика робіт

Легка   І

Роботи, які вик ходінням, а

нуються сидячи, стоячи або пов’язані з 

ле не вимагають фізичних зусиль

Середньої важко- сті — ІІ-а

Роботи, які постійно виконуються ходячи, а також викону- ються сидячи або стоячи, але не вимагають переміщення вантажів

Середньої важко- сті — ІІ-б

Роботи, які пов’язані з ходінням і переміщенням вантажів 

до 10 кг

Важка — ІІІ

Роботи, які пов’язані з систематичним напруженням, постійним переміщенням і перенесенням (понад 10 кг) вантажів

 

 

Категорії і характеристики робіт


Таблиця 2

 

 

о

Механізовані  форми фізичної праці  виконуються  людиною- оператором, їх здійснення забезпечується поєднанням фізичних і розумо- вих функцій.


 

Діяльність людини-оператора може відбуватися як у штатних (детер- мінованих), так і позаштатних (недетермінованих) обставинах.

При детермінованих обставинах працюючому заздалегідь відомі алго- ритми дій, він керується відповідними правилами, інструкціями, працює за  жорстким  технологічним  графіком.  У  недетермінованих  обставинах можливі збої у технологічному процесі, неполадки у роботі устаткування та ін., які усуваються за відповідними інструкціями.

Операторська діяльність має кілька типів спеціалізації:

   оператор-технолог  безпосередньо   включений  до  технологічного 

процесу, працює в основному режимі обслуговування технологічно-

го процесу, здійснює переважно виконавські дії, чітко дотримуючись інструкцій, які, як правило, охоплюють увесь набір ситуацій і рішень. Це оператор автоматичних ліній, технологічних процесів тощо;

   оператор-маніпулятор (машиніст), основну  роль  у  діяльності 

якого  відіграють  механізми   сенсомоторної  регуляції   (виконан-

ня  дій)  і,  меншою  мірою,  понятійного  та  образного  мислення. Основні  функції  машиніста —  управління  окремими  машинами  і механізмами;

   оператор-спостерігач, контролер,  у  діяльності   якого   пере-

важає   сприйняття  та  осмислення  інформації.   Виконання  його 

функцій значною мірою забезпечує апарат понятійного мислення і досвід, закладений в образно-концептуальних моделях. Фізична робота в діяльності оператора-спостерігача відіграє незначну роль. Прикладами даного типу спеціалізації є праця диспетчера енерге- тичної або транспортної системи.

Розумова праця  людини,  на  відміну  від  фізичної,  супроводжуєть- ся  меншими   витратами  енергетичних  запасів  (витрати  енергії  склада- ють  від 2500 до 3000 Ккал  на  добу),  але  це  не  означає,  що  вона  є  легкою. Розумова праця забезпечується активністю головного мозку — під час ро- зумової діяльності значно активуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, ускладнюється прийом і переробка інфор- мації,  виникають  функціональні  зв’язки  між  окремими  нервовими  цен- трами,  нові  комплекси  умовних  рефлексів,  зростає  роль  уваги,  пам’яті, зорового та слухового аналізаторів.

Інтенсивна розумова праця викликає значне зростання потреб мозку в кисні. Будь-яка розумова діяльність супроводжується певним нервово- психічним напруженням, малорухливістю, вимушеною позою тощо.

Розумова  праця  характеризується  напруженістю,  яка  визначається 

обсягом інформаційного навантаження.


 

До розумової  діяльності   належать  деякі  види  операторської  праці, праця  керівників  виробничих  процесів,  творча  працю,  праця  слідчих, суддів,  лікарів,  викладачів,  тощо.  Операторська  праця  відрізняється  під- вищеною   відповідальністю  та  високою  нервово-емоційною  напругою. Праця керівників визначається надмірним зростанням обсягу інформації, дефіцитом часу для її опрацювання, високою особистою відповідальністю за  прийняті  рішення,  періодичним  виникненням  конфліктних  ситуацій. Творча праця вимагає значного об’єму пам’яті, уваги, нервово-емоційної напруги. Праця викладача, лікаря, юриста — це постійний контакт з людь- ми,  підвищена  відповідальність,  дефіцит  часу  та  уваги  для  прийняття рішення,  що  зумовлює  значну  нервово-емоційну  напругу.  Праця  міліці- онера за своїми ознаками дуже близька до операторської праці і праці ви- кладача, але її відрізняє високий рівень небезпеки.