ВІД АВТОРІВ

Праця —  це  цілеспрямована  діяльність,  у  процесі  якої  людина,  ви- користовуючи  спеціальні  знаряддя:  різноманітні  інструменти,  прилади, устаткування,  машини  тощо,  впливає  на  природу  з  метою  виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця  має  особливий  характер  і  потребує  певної  організації.  З  фі- зіологічної  точки  зору,  це  витрати  фізичної  і  розумової  енергії  людсько- го  організму.  Праця  є  необхідним  і  корисним  процесом,  за  якого,  проте, при певних умовах діяльності людина може піддаватися дії небезпечних і  шкідливих  факторів  виробничого  процесу,  що  негативно  відбивається на  її  здоров’ї.  Проблеми  створення  безпечних  і  нешкідливих  умов  праці мають  таку  ж  давню  історію,  як  й  історія  людства.  Однак  сьогодні  вони набувають особливого значення, адже ціна кожної аварії істотно зростає. Статтею 3 Конституції України людина та її здоров’я оголошені найбіль- шою цінністю держави.

Україна  приділяє  велику  увагу  питанням  охорони  життя  і  здоров’я своїх  громадян,  створенню  безпечних  умов  праці  роботодавцями  та  ке- рівниками  підприємств,  установ  і  організацій,  проте  кількість  нещасних випадків, що трапляються на виробництві або у ході виконання службо- вих  обов’язків,  залишається  дуже  великою.  Так,  на  виробництві  щоден- но травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а 4–5 —  гинуть.  Кожен  мільйон  тонн  вугілля,  видобутого  в  Україні,  ко- штує життя до п’яти шахтарів.

Міжнародне  бюро   праці   встановило,    що   в   середньому   у   світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник, на жаль, майже вдвічі вищий.  Серед  основних  причин  нещасних  випадків  в  Україні  є  такі:  не- задовільна  підготовка  робітників  і  роботодавців  з  питань  охорони  праці; відсутність  належного  контролю  за  станом  безпеки  та  виконанням  вста- новлених  норм  на  робочих  місцях;  недостатнє  забезпечення  працюючих 


 

засобами індивідуального захисту; повільне впровадження заходів та за- собів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованість знарядь ви- робництва.

Впровадженню  у  виробничий  процес  основного  принципу  політи- ки  держави  щодо  охорони  життя  і  здоров’я  працюючих,  створенню  без- печних  умов  праці  на  підприємствах  перешкоджають  такі  фактори,  як тривала  економічна  криза,  тіньова  економіка,  корумпованість  чиновни-  ків  і  безвідповідальність  окремих  роботодавців.  Відсутність  на  багатьох підприємствах висококваліфікованих фахівців з охорони праці також не сприяє позитивним зрушенням у справі охорони праці.

Покращенню  стану  охорони  праці  на  виробництві  значною  мірою сприятиме  впровадження  у  навчальний  процес  вищих  закладів  освіти, коледжів  і  технікумів  дисципліни  “Охорона  праці”,  яка  має  на  меті  фор- мування  у  майбутніх  фахівців  необхідного  рівня  знань  і  вмінь  з  право- вих  та  організаційних  питань  охорони  та  гігієни  праці,  виробничої  сані- тарії,  техніки  безпеки,  пожежної  безпеки,  а  також  активної  позиції  щодо практичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров’я людини щодо результатів виробничої діяльності.

Для  більш  ефективної  реалізації  навчальної  програми  з  дисципліни “Охорона праці” при підготовці висококваліфікованих фахівців у вищих закладах освіти соціально-гуманітарної та правової спрямованості і ство- рений даний посібник.

Навчальний посібник підготовлений відповідно до програми, затвер- дженої Міністерством освіти і науки України. При його підготовці був ви- користаний досвід викладання курсу “Охорона праці. Охорона праці у га- лузі” у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Щиро     дякуємо     рецензентам —    професорам    А.С. Бєлікову    та К.В. Антонову, доценту П.Я. Мінці — за цінні поради та зауваження, а та- кож  висловлюємо  глибоку  вдячність  усім,  хто  допомагав  готувати  руко- пис і видавати посібник.

Автори  будуть  вдячні  за  висловлені  зауваження  і  побажання  щодо покращення  змісту  посібника,   послідовності  викладення  матеріалу   та якості його оформлення.