2.1.10. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

За порушення  законодавства  та  нормативних  актів  з  охорони  праці, створення  перешкод  для  діяльності  посадових  осіб  органів  державного нагляду  і  громадського  контролю  винні  притягуються  до  дисциплінар-


 

ної,   адміністративної,  матеріальної  та   кримінальної   відповідальності (ст. 44 Закону України “Про охорону праці”).

Кодекс  законів  про  працю  України  (ст.47)  передбачає  наступні  дис- циплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи.

Дисциплінарне  стягнення  застосовується  власником  або  уповнова- женим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не піз- ніше одного місяця з дня його виявлення.

Адміністративна  відповідальність  при  порушенні  вимог  законодав- ства про охорону праці тягне за собою накладання штрафу на працівників від двох до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб  підприємств,  установ,  організацій  незалежно  від  форм  власності  та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5 до 10 неоподат- кованих мінімумів доходів громадян (ст. 4 КпАПУ).

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних пра- вил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб —  від  шести  до  двадцяти  п’яти  неоподаткованих  мінімумів  доходів громадян.( ст. 42 КпАПУ).

Матеріальна відповідальність робочих і службовців регламентується статтями 130–138 Кодексу  законів  про  працю  України  і  іншими  норма- тивними актами.

При накладанні матеріальної відповідальності права і законні інтер- еси  працівників  гарантуються  шляхом   встановлення  відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених за- конодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, уста- нові,  організації  винними  протиправними  діями  (бездіяльністю)  праців- ника.  Ця відповідальність,  як  правило,  обмежується  певною  частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподі- яної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявністю зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може  бути  покладена  незалежно  від  притягнення  працівника  до  дисци- плінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Законодавством  передбачені  різні  види  матеріальної  відповідаль- ності в залежності від того, чи є в діях працівника ознаки кримінального злочину  чи  ні.  При  наявності  в  його  діях  ознак  злочину  на  працівника може  бути  в  силу  ст. 134 КЗпП  України  покладена  повна  матеріальна відповідальність,  а  при  відсутності  таких  ознак  на  працівника  наклада- ється  обмежена  відповідальність  в  розмірі  його  середньомісячного  за- робітку.


 

Суттєве  значення  має  загальний  об’єм  і  розмір  збитку  у  зв’язку  з порушенням  вимог  відносно  охорони  праці.  Ця шкода  може  включати кошти,  виплачені  потерпілому  на  відшкодування  втраченого  заробітку, одноразової  допомоги,  додаткових  витрат  на  лікування  і  т.п.,  коли  по- терпілий  залишився  живий,  а  також  кошти,  витрачені  на  поховання  на випадок смерті потерпілого, виплачених коштів одноразової допомоги на сім’ю і на утриманців.

До матеріальних збитків у зв’язку з порушенням законодавства з охо- рони  праці,  крім  вищесказаних  виплат,  пов’язаних  з  травмуванням  або смертю працівника, відноситься також шкода, заподіяна:

—  знищенням  майна,  устаткування,  приміщень  власника  внаслідок 

вибуху, пожежі, руйнування;

—  псування матеріалів, напівфабрикатів;

—  виплатами  коштів  страховим  компаніям  у  зв’язку  з  пошкоджен- ням або зіпсуванням застрахованого майна та ін.

Кримінальна  відповідальність  має  місце  при  порушенні  правил  без- пеки,  санітарних,  протипожежних  правил  і  норм,  які  призвели  до  аварії, травматизму  і  інших  негативних  наслідків  і  визначаються  відповідними статтями Кримінального кодексу України. Так, ст. 271 цього Кодексу пе- редбачає, що:

—  порушення  вимог  законодавства  та  інших  нормативно-правових актів  про  охорону  праці  службовою  особою  підприємства,  уста- нови, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потер- пілого, —  карається  штрафом  до  п’ятдесяти  неоподаткованих  мі- німумів  доходів  громадян  або  виправними  роботами  на  строк  до двох років, або обмеженням волі на той самий строк;

—  те  саме  діяння,  якщо  воно  спричинило  загибель  людей  або  інші тяжкі наслідки, — карається випраними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлен- ням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Кримінальним  кодексом  також  передбачено  відповідальність  за:  по- рушення  правил  безпеки  під  час  виконання  робіт  з  підвищеною  небез- пекою  (ст. 272);  порушення  правил  безпеки  на  вибухонебезпечних  під- приємствах  або  у  вибухонебезпечних  цехах  (ст. 273);  порушення  правил ядерної  або  радіаційної  безпеки  (ст. 274);  порушення  правил,  що  стосу- ються безпечного використання промислової продукції або безпечної екс- плуатації будівель і споруд (ст. 275).