4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок
Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку при їх експлуатації. Основними причинами аварій при експлуатації парових та водогрійних котлів можуть бути:
1) порушення водного режиму котла;
2) перевищення робочого тиску;
3) дефекти проектування котла;
4) дефекти, допущені при виготовленні та ремонті котла;
5) зниження механічної міцності котла в процесі експлуатації тощо. Порушення водного режиму може призвести до відкладання на
внутрішніх стінках котла теплонепровідного накипу з різних солей (Ca(HCO3)2; Mg(HCO3)2; CaSO4 та ін.). Вода і димові гази можуть ви- кликати корозію, яка знижує механічну цінність котла.
Для забезпечення безаварійної роботи котлів їх обладнують необхідною апаратурою і контрольно-вимірювальними приладами: манометрами, запо- біжними клапанами, водопоказуючими пристроями, запірними і спускними пристроями, а окремі конструкції — автоматичною апаратурою контролю.
Відповідно до вказаних Правил посудини встановлюються в місцях, де не буває скупчення людей, а також в окремих будівлях. При встанов- ленні посудин необхідно передбачити можливість їх вільного огляду, ре- монту й очищення.
Не допускається встановлення посудин, що реєструються в держав- них органах нагляду, в житлових, громадських і побутових приміщеннях, а також у приміщеннях і будівлях, що до них прилягають.
Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 43°С в до- ступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізо- ляцією.
Водогрійні і парові котли з температурою води не вище 115 °С, потуж- ністю від 0,1 до 3 МВт і парові котли з тиском пари не вище 0,07 МПа не реєструються в органах державного нагляду, а вимоги безпеки до їх експлуатації регламентовані галузевими стандартами. Їх дозволяєть- ся встановлювати у приміщеннях не нижче ІІ категорії вогнестійкості. Допускається примикання котелень до виробничих приміщень за умови розділення їх протипожежною стіною. Висота приміщення котельні має бути не менше 2,6 м, а площа під один котел — 18 м2; двері повинні від- криватись назовні, не мати засувів всередині; вентиляція передбачається припливно-витяжна.
Котельня повинна бути обладнана засобами пожежегасіння відпо- відного до норм на протипожежне устаткування і ремонт, установленими Правилами пожежної безпеки України (ДНАОП 0,01–1.01.95).
Водогрійні котли потужністю понад 400 кВт (4 МВт) обладнують не
менше як двома запобіжними клапанами.
Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 43°С в до- ступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізо- ляцією.
Кожен котел підлягає технічному огляду інспектором органів Держпромгірнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках — позачерговому огляду. Технічний огляд котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (один раз на 4 роки) та гідравлічного випробування (один раз на 8 років) згідно паспорту на посудину.