4.5.2. Безпека при експлуатації котельних установок

Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і  парових  котлах  створюють  підвищену  небезпеку  при  їх  експлуатації. Основними  причинами  аварій  при  експлуатації  парових  та  водогрійних котлів можуть бути:

1)  порушення водного режиму котла;

2)  перевищення робочого тиску;

3)  дефекти проектування котла;

4)  дефекти, допущені при виготовленні та ремонті котла;

5)  зниження механічної міцності котла в процесі експлуатації тощо. Порушення  водного   режиму   може   призвести  до  відкладання  на 

внутрішніх   стінках   котла   теплонепровідного  накипу   з  різних   солей (Ca(HCO3)2;  Mg(HCO3)2;  CaSO4 та  ін.).  Вода  і  димові  гази  можуть  ви- кликати корозію, яка знижує механічну цінність котла.

Для забезпечення безаварійної роботи котлів їх обладнують необхідною апаратурою  і  контрольно-вимірювальними  приладами:  манометрами,  запо- біжними клапанами, водопоказуючими пристроями, запірними і спускними пристроями, а окремі конструкції — автоматичною апаратурою контролю.

Відповідно до вказаних Правил посудини встановлюються в місцях, де  не  буває  скупчення  людей,  а  також  в  окремих  будівлях.  При  встанов- ленні посудин необхідно передбачити можливість їх вільного огляду, ре- монту й очищення.


 

Не допускається  встановлення  посудин,  що  реєструються  в  держав- них органах нагляду, в житлових, громадських і побутових приміщеннях, а також у приміщеннях і будівлях, що до них прилягають.

Всі  елементи  котлів,  трубопроводів,  пароперегрівачів  і  допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 43°С в до- ступних  для  обслуговування  місцях  повинні  бути  покриті  тепловою  ізо- ляцією.

Водогрійні і парові котли з температурою води не вище 115 °С, потуж- ністю від 0,1 до 3 МВт і парові котли з тиском пари не вище 0,07 МПа не реєструються  в  органах  державного   нагляду,   а  вимоги   безпеки   до  їх експлуатації   регламентовані  галузевими   стандартами.   Їх дозволяєть- ся  встановлювати  у  приміщеннях  не  нижче  ІІ категорії  вогнестійкості. Допускається  примикання  котелень  до  виробничих  приміщень  за  умови розділення  їх  протипожежною  стіною.  Висота  приміщення  котельні  має бути  не  менше 2,6  м,  а  площа  під  один  котел — 18  м2;  двері  повинні  від- криватись назовні, не мати засувів всередині; вентиляція передбачається припливно-витяжна.

Котельня  повинна  бути  обладнана  засобами  пожежегасіння  відпо- відного до норм на протипожежне устаткування і ремонт, установленими Правилами пожежної безпеки України (ДНАОП 0,01–1.01.95).

Водогрійні котли потужністю понад 400 кВт (4 МВт) обладнують не 

менше як двома запобіжними клапанами.

Всі  елементи  котлів,  трубопроводів,  пароперегрівачів  і  допоміжного устаткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 43°С в до- ступних  для  обслуговування  місцях  повинні  бути  покриті  тепловою  ізо- ляцією.

Кожен    котел   підлягає    технічному    огляду    інспектором   органів Держпромгірнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках — позачерговому огляду. Технічний огляд котлів складається  із  зовнішнього  і  внутрішнього  оглядів  (один  раз  на 4 роки) та  гідравлічного  випробування  (один  раз  на 8 років)  згідно  паспорту  на посудину.