Інший  підхід до проблем ділового життя пропонує деон2 тична етика (етика обов’язку). Центральним у цьому підході є поняття права. І з цим поняттям доходиться стикатися кожно- му підприємцю. Термін "право" застосовується для опису нор- мованого відношення людини до чого-небудь. Індивід має пра- во, якщо правомочний діяти певним чином чи вступати з ким- небудь у певні відносини.

Права є могутнім інструментом соціальної регуляції, їхнє призначення полягає в тому, щоб забезпечувати для індивіда можливість вільного вибору чи мети роду діяльності, і в тому, щоб гарантувати цей вибір, захищаючи його. Найбільш важливі так називані моральні права (чи права людини). Це права, яки- ми володіють всі люди тільки тому, що вони є людьми. Мо- ральні права мають три особливості.

По2перше, вони тісно пов'язані з обов'язками. Якщо я маю моральне право робити щось (чи володіти чимось, чи прагну- ти до чого-небудь), то інші люди мають моральний обов'язок не заважати мені робити це (а іноді – в особі держави – навіть сприяти мені).

По2друге, вони забезпечують можливість індивідуального автономного і рівноправного вибору мети. Ніхто не може зму- сити мене не поклонятися святині тільки на тій підставі, що суспільство одержить від цього деякий прибуток: які б не були цілі інших членів суспільства, вони не можуть виправдати втру- чання в плани чи діяльність, захищені моральним правом. Виз- нати, що дана людина має моральне право – значить визнати, що існує область, у якій ця людина не підкоряється моїм бажан- ням і його інтереси не підкоряються моїм інтересам, тобто існує область, у якій окремі люди діють як рівні.

По2третє, вони  утворюють  базу  для  виправдання способу дій одних людей і для захисту та допомоги іншим. Якщо я маю моральне право, то мої дії морально виправдані.


 

Більше того, якщо я маю моральне право робити що-небудь, то це означає, що дії інших людей, спрямовані на те, щоб за- важати мені, не є виправданими. Навпаки, можуть вважати- ся виправданими дії інших людей, спрямовані на обмеження діяльності тих, хто перешкоджає у моєму прагненні до ре- алізації мого права.

Зазначені характеристики, що притаманні моральним пра- вам, дають можливість використовувати останні для суджень, що дуже істотно відрізняються від виведених на базі стандарт- них норм утилітаризму.

Можна виділити два головних розходження між утиліта- ристським підходом і підходом з позиції морального права.

Моральні  права є  відображенням вимог  моралі, що висуваються до окремого індивіда, тоді як моральні нор- ми утилітаризму за своїм зсмістом – колективні.

Права утворюють базу нормативів, використовуючи які можна відкинути  будь-які спроби апелювати до таких критеріїв, як суспільна корисність і кількісні фактори.

Права – більш досконалий інструмент, ніж стандартні нор- ми утилітаризму, але вони містять елементи останнього: на- приклад, під час війни обмежуються деякі моральні права з метою захисту інтересів суспільства.

Багато дослідників вважать, що категоричний імператив Канта пояснює наявність у людини моральних прав. Саме ети- ку Канта залучають фахівці етики підприємництва для іншого підходу до проблем ділового життя. З позиції Канта, дія є мо- рально виправданою для даної особистості тільки в тому ви- падку, якщо причина, з якої здійснюється ця дія, є такою, яку б особистість бажала, щоб всі інші особистості в даній ситуації діяли так само.

У такому формулюванні містяться два критерії плані будь- якого способу дії:

універсальність  – особисті мотиви повинні бути універ- сальними ("А що якби усі поводилися так само?"):


 

зворотність  – особисті мотиви повинні бути такими, щоб людина, яка їх реалізує, могла бажати використання цих мотивів іншими людьми ("А  що якби я був на його місці?", "А що якби з тобою повелися так само?").

На відміну від утилітаризму, кантовський підхід зосеред- жений на внутрішніх мотивах дій. Брехати не можна тому, що якщо ця дія стане загальноприйнятою,  то зв'язки між людьми спотворяться, люди втратять довіру одне до одного і суспільство розпадеться. Можна, звичайно, заперечувати вис- новки Канта на тій підставі, що неправда дуже поширена, а суспільства проте не розпадаються. Але варто подумати про перспективу розвитку таких відносин. Адже однією з основ- них  проблем в етиці бізнесу є те, що люди занадто легко вигадують неймовірні обґрунтування дозволу для них чогось того, що не дозволеного іншим.

Значення теорії Канта для етики важко переоцінити. Він да- леко просунув наше розуміння закону моральності, тому що пов'язав процес ухвалення етичного рішення з універсалізацією правила, будуючи етику на загальній для всіх людей раціональ- ності. Декларація цінності автономії стала значним внеском у розвиток демократії і концепції прав людини. До слабкості те- орії  Канта,  принаймні  щодо застосування її  в  практиці підприємництва, можна віднести те, що вона недієздатна в ситу- аціях встановлення різних моральних вимог, що вступають у конфлікт.  Приклад  останнього –  проблема соціальної відповідальності бізнесу перед суспільством. Як співвіднести корпоративні цінності  і норми універсальної (повсякденної) етики? Дискусії на цю тему в світі бізнесу не вщухають.

Авторы: 141 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 179 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я